У перші дні війни ми побачили не тільки рішучість наших чоловіків йти боронити країну, ми побачили активність і лідерство жінок, які взялись за зброю, почали приганяти авто для військових, розібрались у військовій амуніції та грантах, щоб отримувати міжнародну допомогу для наших незахищених верств населення, дітей, вагітних та лікарень. Ми навіть уже почули признання, що коли жінка знаходиться в підрозділі, він більше оснащений. За два роки війни ініціативи українок не тільки не розпались, вони виросли у національні та міжнародні фонди та громадські проєкти, які зараз вирішують питання реабілітації ветеранів, опікуються дітьми, які через війну залишились без батьків, лікують людей на деокупованих територіях та все ще не полишають дипломатичного фронту. Важливо перелічити всі сфери, якими зараз займаються українки.

Але всіх їх характеризує декілька спільних рис: вони змогли опанувати свій страх та ухвалити правильні рішення для себе, своєї сім’ї та країни в перші дні війни, вони змогли об’єднатись та об’єднати навколо себе таких же проактивних людей, знайшли свою «нішу», де вони максимально корисні. І це ще не всі якості справжнього жіночого лідерства під час війни наших українок.

Ми змогли в перші дні вторгнення задокументувати їх суб’єктність під час війни та їх вплив на війну в першій книзі «Незламні»; у третій рік війни ми спробували в другій книжці дослідити їх сталість та сталевість, яка дозволяє їм бути такими ж активними та діяти стратегічно.

14 грудня вперше героїні двох книг вийдуть на сцену, щоб чесно розказати, які знання, навички та компетенції складають основу їх жіночого лідерства.